обгороджувати — ую, уєш, недок., обгороди/ти, роджу/, ро/диш, док., перех. Зводити, споруджувати огорожу навколо чого небудь; огороджувати. || Зводячи перепони, перешкоди, відділяти, ізолювати від кого , чого небудь … Український тлумачний словник
обгороджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обгороджувати — джую, джуєш, (обгороджати, роджам), (обгородити, роджу, диш), Пт. Зводити, споруджувати огорожу навколо чого небудь; огороджувати … Словник лемківскої говірки
обваловувати — ую, уєш, недок., обвалува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Обгороджувати валом, щоб запобігти розмиванню або затопленню водою, для затримання стічних вод і т. ін. 2) іст. Обносити, оточувати захисним валом … Український тлумачний словник
обгороджування — я, с. Дія за знач. обгороджувати … Український тлумачний словник
обгороджуватися — уюся, уєшся, недок., обгороди/тися, роджу/ся, ро/дишся, док. 1) Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися. || перен. Оточуватися, оповиватися чим небудь. 2) тільки недок. Пас. до обгороджувати … Український тлумачний словник
обгородити — див. обгороджувати … Український тлумачний словник
обмуровувати — ую, уєш, недок., обмурува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Обкладати цеглою, камінням і т. ін., скріплюючи глиною з піском або цементом. 2) Обгороджувати кам яною стіною … Український тлумачний словник
обносити — I обнос ити див. обношувати. II обн осити ошу/, о/сиш, недок., обнести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Проносити кого , що небудь по колу або кругом когось, чогось. 2) Обходячи всіх, пригощати чим небудь. 3) Носячи, доставляти багатьом у різні… … Український тлумачний словник
обплітати — а/ю, а/єш, недок., обплести/, ету/, ете/ш; мин. ч. обплі/в, обплела/, обплело/; док., перех. 1) Сплітаючи щось, покривати, оточувати ним кого , що небудь кругом, з усіх боків. || Переплітаючись, обвивати, покривати собою що небудь. || спец.… … Український тлумачний словник